Формування ключових компетентностей студентів на заняттях української літератури

 

Опис власного досвіду викладача Козачук О.І.

 

Для того, щоб удосконалювати розум,

треба більше міркувати, ніж заучувати»

Рене Декарт.

Особливості ХХІ століття вимагають від сучасної освіти формування високоосвіченої, суспільно активної, творчої, конкурентоспроможної молодої людини, яка не тільки багато знає, а й використовує знання як життєвій інструмент; не тільки виконує команди, а й генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити, володіє комунікативними здібностями, використовує свій потенціал для самореалізації, відповідно ставиться до життя.

Актуальність досвіду

Потреба держави в громадянах із розвиненими ключовими компетентностями: загальноосвітньою, соціальною, громадянською. Діяльність викладача української мови та літератури повинна бути спрямована на створення такої системи, головна мета якої – максимальний розвиток творчих здібностей, креативного та критичного мислення студентів, адже мова та література – це ті дисципліни, які якнайкраще дають змогу дбати про розвиток інтелектуально-творчого потенціалу молоді.

Тому вважаю, що головна мета навчання – дати можливість кожному проявити себе, виховати людину з широким розумінням своїх обов’язків, з незалежним високим розвиненим розумом, таку людину, яка проведе в життя свою незалежну думку. Ця людина має бути творчою та успішною. Адже кваліфікований працівник поряд з необхідним багажем фахових знань повинен мати ті якості, які дозволяли б йому приймати обгрунтовані й адекватні рішення в неординарних ситуаціях. Саме тому мною було вибрано актуальну самоосвітню проблему “Формування ключових компетентностей студентів на уроках української літератури ”, яка тісно пов’язана з проблемою.

Теоретична база досвіду

Нормативно-правовою базою досвіду є ряд нормативних документів: закони України “Про освіту ”, “Про загальну середню освіту ”, державна національна програма “Освіта”, Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, навчальна програма з хімії.

Теоретичну основу досвіду становлять: рекомендації Міністерства освіти і науки, Академії педагогічних наук України, ідеї І.С. Якіманської, роботи за редакцією І.Г. Єрмакова “Життєва компетентність особистості: від теорії до практики” та інші, дослідження Т.Б. Волобуєвої “Вітагенні технології компетентнісного навчання”, методичні посібники за редакцією О.І. Пометун “Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід ”; “Сучасний урок” .

Сутність досвіду

Сутність досвіду роботи полягає у проектуванні педагогічного процесу з української літератури, що базується на використанні моделей конкретних життєвих ситуацій, які спрямовані на організацію студентів для самостійного добування знань, навичок, умінь у процесі активної пізнавальної діяльності. Досліджуючи обрану проблему, я оволоділа теоретичним матеріалом, здійснила діагностику індивідуально-психологічних особли-востей студентів, використовуючи допомогу психолога, що дало змогу об-ґрунтувати вибір таких форм і методів роботи, які сприяють формуванню життєвих компетентностей. Дозволю відзначити ефективні, на мій погляд, компетентнісно зорієнтовані технології: інтерактивні, проектні, дослідницькі, проблемні, розвитку критичного мислення, вітагенного навчання тощо.

У власній роботі мною постійно використовуються елементи вищезазначених технологій, але найбільшу перевагу віддаю технології критичного мислення та інтерактивним формам навчання, зокрема елементам технологій кооперативного навчання, колективно-групового навчання, чим створюю умови для самопізнання, саморозвитку студентів у процесі активної пізнавальної діяльності, розвиваю позитивну навчальну мотивацію.

Модель більшості моїх занять згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз:

І. Евокація (фаза актуалізації, виклику).

На цьому етапі здійснюється декілька важливих пізнавальних операцій: 

• студенти активно згадують все, що вже відомо з теми.
• відбувається активізація діяльності студентів, їх мислення, говоріння, що є дуже важливим, бо, промовляючи свої думки, студенти переходять на рівень самоусвідомлення;

II. Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу).

Тут студенти вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, історичними документами, презентація-ми, відеоматеріалами. Методики критичного мислення передбачають, що на цьому етапі студенти оволодівають інформацією й усвідомлюють її значення в результаті своєї діяльності під керівництвом викладача ( спонукання до самостійної роботи – самоосвіти, самоконтролю)

Тут на допомогу мені приходять інтерактивні методи навчання, які базуються саме на критичному мисленні.

III. Рефлексія (фаза розмірковування).

Діяльність студентів на цьому етапі полягає в тому, що:

• озвучують свою позицію з приводу вивченого, власне ставлення до проблем;
• відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.

Це забезпечує збільшення активного словникового запасу, дає можли-вість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді на проблемне запитання. А значить, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентностей саморозвитку самоосвіти студентів.

На етапі евокації (актуалізації знань) я застосовую методи «Передбачення», „Мозкова атака”, «Асоціативний кущ» (метод «гронування»), рольова гра, "Таблиця "Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися" – один із різновидів аналітично-узагальнювальних таблиць технології критичного мислення; з метою оперативної перевірки засвоєння студентами знань з попередньої теми проводжу на цьому етапі різні види літературних диктантів: хронологічний або біографічний, який вимагає формулювання чіткої короткої відповіді на поставлене запитання, як правило, у вигляді дат; «Так – ні», який передбачає альтернативну відповідь; класичний , який передбачає знання матеріалу з теми; цитатний, який пов’язаний зі змістом художніх творів; «Клоуз-тест» - вимагає логічно завершити речення та інші.

Наступний етап – опрацювання нового матеріалу – усвідомлення змісту. Безперечно, на етапі сприйняття і усвідомлення знань я застосовую традиційні форми навчання – міні-лекція, евристична бесіда, метод проблемних запитань, спостереження, коментоване читання тощо. Та методики критичного мислення передбачають, що на цьому етапі студенти оволодівають інформацією й усвідомлюють її значення в результаті своєї діяльності під керівництвом викладача (спонукання до самостійної роботи – самоосвіти, самоконтролю) .

Тут на допомогу мені приходять інтерактивні методи навчання, які базуються саме на критичному мисленні.

Обсяг матеріалу визначає форми роботи. При опрацюванні об’ємних тем найдоречніше застосовувати технологію „Ажурна пилка” ( „Мозаїка”) Цей вид діяльності дає змогу працювати разом задля вивчення значної кількості інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує студентів допомагати один одному. Наприклад, «Ажурна пилка» застосовувалась мною при вивченні теми «Розвиток української прози 20-х рр. ХХ століття»»

Група попередньо об’єднується у 4-5 груп по 4-5 студентів у кожній. Це так звані „домашні” групи. Вони отримали інформацію, необхідну для засвоєння й передачі, або джерела інформації (посібники, словники, підручники) та завдання відповідно:

1 група – Суспільні події цього періоду та їх вплив на літературу. Особливості літературного життя в Україні у 20-х рр. ХХ століття.

2 група – Загальна характеристика української прози цього періоду.

3 група – Огляд творчості А.Головка, А.Любченка, М.Хвильового: новаторство, тематика.

4 група – Огляд творчості В.Підмогильного, Г.Косинки, Ю.Яновського: новаторство, тематика.

5 група – Український модернізм цього періоду.

При вивченні нового матеріалу застосовую також методи «Акваріум», «Калейдоскоп запитань», прийом «розкиданих думок», «Спрямоване читання й міркування», «Читаємо в парах – узагальнюємо в парах, «Гронування», метод проектів, метод дискусій.

Доволі ефективним є метод проектів. В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності студентів. Адже відбувається відхід від традиційної форми заняття, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Студенти усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше. Студенти оформлюють результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів, мультимедійних презентацій.

Сучасна молодь - це діти екранної інформації. Інформація екрану монітора, інтерактивної дошки, проектора, телевізора сприймається ними набагато краще, ніж книжна інформація. І це той важливий фактор, який я враховую при організації заняття. Готуючи заняття з використанням комп'ютерних технологій, ставлю перед собою завдання підвищити їх ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності студента, виховувати гармонійну особистість, готувати студентів до життя у розвиненому інформаційному середовищі. Завдяки мультимедіа (презентацій, добору ілюстрацій, використання кіно- чи відеофрагментів) навіть сухий теоретичний матеріал оживає, стає цікавим, наочним.

Наступний етап заняття - рефлексія (фаза розмірковування, підсумок). Найчастіше на цьому етапі я вдаюся до інтерактивних вправ «Мікрофон», «Озвуч позицію», «Ланцюжок думок», «Синтез думок». Для проведення останньої слід поставити запитання на зразок: Доведіть, що життя і творчість письменника відповідають його власному твердженню: «Я народився і жив для добра і любові…(О.Довженко)».

Також на цьому етапі я застосовую знову метод «Гронування», який використовую з метою виділення найважливіших рис творчості письменника, рис характеру героя, символічності назви.

Полюбляють студенти і метод складання сенкану.

Сенкан – п’ятивірш за схемою:

1 іменник або коротке словосполучення

2 прикметники, які називають ознаки іменника

3 дієслова, що визначають дії, виконувані іменником,

4 слова, які виражають самостійне ставлення автора до іменника

іменник – асоціативний синонім до першого іменника.

Імпресіонізм

Яскравий, сонячний.

Збуджує, грається, змінюється.

Забарвлює все, навіть звуки.

Райдуга людських почуттів.

 

Ліна.

Правдива, нескорена.

Творить, застерігає, нагадує.

Ліна Костенко - це Маруся Чурай.

Україна.

Результативність досвіду та його практична значущість

Даний педагогічний досвід був представлений на засіданні циклової комісії загальноосвітніх дисциплін рекомендований для використання в гуманітарних дисциплін.

У 2010-11, 2011/12, 2012/13 навчальних роках мною були проведені відкриті заняття: Я лиш інструмент, в якому плачуть сни мого народу…(Ліна Костенко. Загальний огляд життя та творчості. Поезії) - з використанням інтерактивних технологій кооперативно-групового навчання; Література рідного краю: стежками життя Андрія Малишка (до 100-річчя з дня народження) - заняття- портретне інтерв’ю з використанням мультимедійних та інтерактивних технологій; відкриті засідання гуртка «Журналіст»: «Єдиний мудрець на світі – це поет…» (Сила слова Тараса Шевченка, краса слова Ліни Костенко, виваженість слова Леоніда Кисельова),

Щорічно організовую 9 листопада свято мови з акціями «Прийди у вишиванці», «Спілкуйся українською», «Візьми участь у написанні радіодиктанту», на початку березня Шевченківські гостини у вигляді музично-літературних композицій, ІІ (коледжанський) етап Міжнародного конкурсу знавців української мови ім.Петра Яцика, мовно-літературного конкурсу ім.Тараса Шевченка.

З 2007 року є членом обласного організаційного комітету з проведення третього туру Міжнародного конкурсу знавців української мови ім.Петра Яцика, мовно-літературного конкурсу ім.Тараса Шевченка.

2011 рік – виступ на обласному майстер-класі викладачів , організованому НМЦ, на тему «Вільне володіння мовою як засіб впливу на студентську аудиторію.

2012 рік – виступи на обласному методоб’єднанні викладачів української мови та літератури «Шляхи та методи вдосконалення грамотності та культури мовлення студентів», «Організація позааудиторної роботи студентів викладачем української літератури (з власного досвіду)»

Перспективи подальшої роботи вбачаю у продовженні використання технології критичного мислення та інтерактивних методів та в упровадженні вітагенної технології в процесі вивчення української літератури.